Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XXXII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XXXI. Горе мое горе, несчастная доля XXXII. Подъ похилымъ дэрэвомъ
Беларуская народная песьня

1866 год
XXXIII. Нэ шумитэ луги

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XXXII.

(Гродненской г., Бѣльскаго у., село Чижы).

Подъ похилымъ дэрэвомъ
Маты зъ сыномъ стояла,
Правды у іого пытала:
— Муй сынэ Иванэ,
Дитя мое коханэ!
Якъ я тэбэ родыла,
To усю нужу сходыла;
Якъ я тэбэ годовала[1],
Всяку нуждэньку пріймала;
А тэпэръ до вуйська оддамъ,
Сама собі жалю задамъ.
— Маты жъ моя рюдная!
Исправъ[2] же мні три трубы
И всі мідяныи, а четвэрту золотую.
А я въ пэршу заиграю,
Якъ коныка осідлаю:
A у другую заиграю,
Якъ на іого сідаю;
А въ третюю заиграю,
Зъ ворутъ выізжаючи;
А въ четвэрту заиграю,
Сэредъ пулка[3] стоячи.
Нэхай чуе маты моя,
Нэхай чуе рюдная,
Што на чужуй стороні:
Ани сестры, ани брата.
Но Пульша проклята;
Ани матки, ни ойця,
Но самъ блудный, якъ овця.

(Записалъ ученикъ Кобринскаго духовнаго училища Ярославъ Маркевичъ.)



  1. воспитывала.
  2. сдѣлай.
  3. полкъ.