Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XXXIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XXXII. Подъ похилымъ дэрэвомъ XXXIII. Нэ шумитэ луги
Беларуская народная песьня

1866 год
XXXIV. Чомъ ты, гаю, чорный стоишь

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XXXIII.

(Тамъ же.)

Нэ шумитэ луги,
Нэ задавайтэ туги,
Бо я и такъ тугу маю,
Мылого ны видаю.
Дэсь пойшовъ мылый за лісъ,
Чорныі очинька занюсъ
И слідки свои забравъ,
Сэрцю тужэньки задавъ,
Ой роспущу я тугу
По зэліоному лугу,
По крутыхъ дороженькахъ,
По своихъ вороженькахъ.
Бодай[1] наши вороги
Поконали[2] до ноги.[3]

(Записалъ тотъ же.)



  1. пускай.
  2. погибли.
  3. описательная формаЖ до единаго.