Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XXX

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XXIX. Ой зажурывся ясный соколонько XXX. Повій, повій тыхый вітеръ
Беларуская народная песьня

1866 год
XXXI. Горе мое горе, несчастная доля

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XXX.

(Тамъ же.)

Повій, повій тыхый вітёръ
Изъ-за крутэй горы
Пріидь, пріидь, муй мылэнькый,
Изъ чужэй стороны.
— Ой! радъ бы я повіяты
Изъ-за крутэй горы,
Ой! радъ бы я приіхаты
Изъ чужэй стороны.
Нэма сіна[1] нэ оброку[2]
Ничімъ коня попасать,
Возьму въ руки пыстолита,
Пойду галочокъ стрѣлять.
Нэ застрэлю чорной галкы,
Нэ ясного сокола,
Кыну зъ ручокъ пыстолита,
Пойду въ корчму пить гулять,
А за мною моя мыла
Вэчероньку готовать.
Ой вэчэрай, моя мыла,
Ой вэчэрай здорова
Есть у мэнэ друга мыла,
Мні вэчэра готова.
Ой я тую мылэнькую
Поцылую обыйму,
Ой а свою нэлюбую
Рострѣляю, розобью,
Самъ молодый молодэнькый
У салдатушкы пойду.
За годъ, за два, за четыры
Всю науку пэрэйму
И до своихъ отца й маткы
У гостыну[3] прыбуду,
Такы съ свэю нэлюбэю
Вірно жыты нэ буду.

(Записалъ тотъ же.)



  1. сѣна.
  2. кормъ, пища.
  3. въ гости.