Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXVII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXVI. Я Гриць козакъ зъ-за Дунаю CXVII. Ой ты полынь полыня
Беларуская народная песьня

1866 год
CXVIII. Бывъ на Руси Чорный Богъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




Помѣщаемая ниже пѣсня, по духу и содержанію сходна со многими великорусскими, о чемъ будетъ сказано въ предисловіи.

CXVII.

(Гродненской г., Кобринскаго у., Дорогичинская вол.)

Ой ты полынь полыня,
Ой ты гірка трава.
Кырызъ тэбэ полынюшка,
Гірчіе въ свиты ныма.
Ой ты служба моя да салдацькая,
Кырызъ тэбэ такую службу,
Гіршіе въ свиты ныма.
А зъ-вэчора ныкрутыкы сповыдалыся[1],
А съ півночы ныкрутыкы а до білого дня
Городъ вырубалы городъ выпалылы.
Ой по правій руці сывый голубъ лытае,
A по лівій руці идэ Білый Царь,
Нашъ батюшка Государь.
— Здравствуйте хлопцы мои, вы мододцы мои!
Ой чы добрэ тутъ вамъ на Прыпьети стояты?
— Добрэ добрэ, Білый Царь,
Нашъ батюшка Государь:
По коліна у крыви a по поясъ у трупи.
— Ой вы хлопцы мои, вы молодцы мои,
Ой вы ны скаржтэся[2] мні:
Буду пысьма пысать,
Буду больше набырать,
Буду війська дополнять,
А зъ двадцати пяты душъ
Буду хорошыи нэкруты брать —
Жонатыи будутъ слёзы розлывать,
Холостыи пісни спывать.
Дэ жонатыи йшлы,
Тамъ дуброва смутная,
Тамъ трава высохла;
Дэ холостыи йшлы,
Тамъ дуброва высела,
Тамъ трава зылёна.

(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Иванъ Проневичъ.)



  1. исповѣдались.
  2. не сѣтуйте на меня, не жалуйтесь.