Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXLIX

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXLVIII. Ой заржи, поржи, сивый конику CXLIX. Ой заржи, поржи, мой сивый коню
Беларуская народная песьня

1866 год
CL. Ой муй милый, дружина моя

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CXLIX.

(Гродненской г., Бѣльскаго у.)

Ой заржи, поржи, мой сивый коню,
Дорогою бѣгучи,
Ой чи не вчуе моя дівчина,
Зъ рутки віночки вьючи.
Скоро учула — зоря познала,
Што мой Ясенько іидэ.
— Ой мой Ясеньку, мое коханне!
Сталася мні пригода[1],
Была я увила[2] пару віночковъ,
И то забрала быстра вода.
— Моя Касюлю, мое коханне!
Не фрасуйся[3] ты тому.
Маю я, маю пару лебедёвъ,
Пошлю я по віночки.
Лэбэде плывуть,
Віночки тонуть,
А быстра вода гарне[4],
Ой потрацила[5], моя дзивулю,
Свои віночки марне!
— Страцилъ ты, Ясю,
Страцилъ нэбожэ,
Коника вороного,
А я нэстрачу млодэнькая
Віночка рутяного.

(Записалъ О. Маркевичъ.)



  1. вѣроятно — нэгода, что в переносномъ смыслѣ значитъ — несчастіе.
  2. глагольная форма пр. вр.
  3. по мысли выходитъ: не убивайся.
  4. захватываетъ, тащитъ.
  5. потеряла.