Перайсці да зместу

Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXLVII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXLVI. Іидэ Ясенько симъ поныділкомъ CXLVII. У нашого старосты чорныи очи
Беларуская народная песьня

1866 год
CXLVIII. Ой заржи, поржи, сивый конику

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CXLII.

(Тамъ же.)

У нашого старосты чорныи очи,
Вунъ ны боицця тэмнэи ночи.
— Чого я маю ночи боятыся:
Бугъ[1] надо мною, кунь подо мною,
Моя сванэчка[2] упоручь[3] зо мною.
Ой що жъ бо то за мудрая сванечка,
Укотыдася сонцемъ-оконцемъ до хаты,
Покотылася жовтымъ яблушкомъ по столі,
Покотылася старому старості по полі;
Выпробуючи, вышшукуючи[4] старосту —
Чи ны опуйця[5], чи ны розбуйця староста?
— Я ны опуйця, я ны розбуйця староста.

(Записалъ тотъ же.)



  1. Богъ.
  2. уменьш. от сваха.
  3. объ-руку.
  4. развѣдывая.
  5. пьяница.