Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CLXXXIV

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CLXXXIII. Чорна гречка — білы крупы CLXXXIV. На дворі дощь йде, а въ хаты лужа
Беларуская народная песьня

1866 год
CLXXXV. Ой у гаю, гаю, гаю зэлененькомъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CLXXXIV.

(Тамъ же.)

На дворі дощъ иде, а въ хаты лужа,
Нагнівалася жунка на мужа
И залізла на пэчь, сказала, «нэдужа»[1]!
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я мэду.
— Нэ хочу я мэду, головки нэ звэду[2].
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я пива.
— Нэ хочу я пива, бо не буду жива.
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я горілки.
— Не хочу я горілки, шукай[3] собі жунки.
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я дубину,
Принюсъ я дубину, та й на твою спину.
Миленькая встала, якъ бы не лежала,
Взяла за шію, та й поцаловала.
— А я й нэ хворала, нэ боліли кости,
Оно я лежала зъ великэи злости.

(Записалъ тотъ же.)



  1. нездорова.
  2. не подниму.
  3. ищи.