Перайсці да зместу

Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CLXXXIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CLXXXII. Якъ въ батька была, то была мала CLXXXIII. Чорна гречка — білы крупы
Беларуская народная песьня

1866 год
CLXXXIV. На дворі дощь йде, а въ хаты лужа

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CLXXXIII.

(Тамъ же.)

Чорна гречка — білы крупы,
Не попадай, дівче, въ руки,
Бо якъ скоро попадэшься,
To и лиха набэрешься.
Скоро дівче шлюбъ[1] узяла,
Слезоньками обливала;
Ахъ, нэсчастна, що зробила,
Що пьяницу полюбила.
Пропивъ кони, пропивъ волы,
Ани хліба, ани соли;
Самъ до корчмы що дэнь ходыть
И бісъ ёму нэ догодыть[2].
Еще пришовши до хаты
Каже сэбэ ціловаты:
Нэ хочется ціловаты,
Нэма чого вэчераты.
Поставили борщъ безъ мяса,
Сама сіла — подпэрлася;
А натуру его знала,
Завше[3] окномъ двэри міла[4].
Летытъ миска до порога:
— Чоловиче! буйся Бога!
Чоловиче, що ты робышь?
— Скидай, мила, хочь намютку[5],
Неси Жидамъ на горілку;
Якъ не будэ чого питы.
To, ей Богу, буду биты.
— Ой, якъ тяжко конопли
Въ болоті мочиты;
Еще гурій[6], моя маты,
Съ пьяницею житы,
О, муй Боже милосердный!
Ты мом потіха;
Потігаь мэнэ нэсчасливу,
Вынесь съ того лиха.

(Записалъ тотъ же.)



  1. сватьба.
  2. угодитъ.
  3. всегда.
  4. имѣла.
  5. женскій головной уборъ.
  6. хуже.