Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/Пословицы и поговорки

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CCC. Ой у ліску, у ліску да вэреску Пословицы и поговорки
Прыказкі і прымаўкі

1866 год
Загадки

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ.

(Гродненской г., Кобринскаго у.)

1. Богово дорого, чортово дёшево.
2. Онъ за чужою свічкою Богу молився.
3. Усё Божее, а наше гріхи.
4. Дай то, Боже, щобъ було гоже[1].
5. Якъ хутко[2] кошиль[3] ставъ беремьемъ[4].
6. Нэ радъ мужикъ що бьють іого , а то ще ногамы пэрэбэрае.
7. Коваль согрішивъ, а слюсаря вішають.
8. Ны самъ, ны гамъ[5], ны тобі ны дамъ.
9. Не такій то крухъ[6], щобъ выпустывъ зъ рукъ.
10. Соломянымъ[7] воломъ ны ораты, сінянымъ[8] конемъ ны іздыты.
11. Колы ны наівся, то и нэ налыжешься.
12. Якъ зробышь якъ, то и будэ такъ.
13. Онъ на пацирі[9] гадокъ[10], але ны відае якъ пачинаетця.

(Записалъ Иванъ Котовичъ.)


(Виленской г., Дисненскаго у., с. Чересъ.)

14. Не рушь[11] ничога, ня бойся никога.
15. Гора съ гарой не сойдится, а чалавѣкъ съ чалавѣкомъ сойдится.
16. Зъ дуракомъ звяжися, самъ дуракомъ останешся.
17. Ня бойся таго собаки, каторый брешиць.
18. Богъ не Гришко, паставиць высоко и ниско.
19. Вовкъ сабаки не баится, а только звяги[12] ня любиць.
20. Такъ нада жиць якъ бяжиць.
21. Якое дзерево, такій и клинъ, якій бацка, такій и сын.
22. Ня имѣй сто рублёвъ, а имѣй сто друговъ.
23. Узявшися за гужъ, ни кажи што ня дужъ.
24. На каго Богъ, на того и людзи.
25. Ни скачи ниразъ[13] яму, пиць захочется.
26. Кинь напирадъ, назадзи пайдзишь.
27. Шануй[14] коня дома, а ёнъ цябе у дарозѣ.
28. У Май каню сѣна дай и самъ на печь удзирай.
29. Не судзися съ багатымъ, а судзися съ справедливымъ.
30. Пошли дурнова, а за имъ другова.
31. Видзивъ Богъ, што ни давъ свиньи рогъ.
32. Кали будзишь горкимъ — прыплюнуть[15], а кали салодкимъ — прыглынуть[16].
33. Якъ авкнитца, такъ и отклыкнетца.
34. Умѣвъ принимаць доброе, умѣй принимаць и худое.
35. Якія мы самы, такія и наши сани.
(Записали ученики Молодечненской учительской семинаріи Григорій Авсюкъ и Антонъ Лакотка.)

(Гродненской г., Брестскаго у., Каменецъ-Литовской волости, д. Голоборка.)

36. До пори збанъ воду носытъ, а якъ ухо одорветца, то лихо[17] складецца.
37. Пожды, цѣлитъ коса на камень.
38. Языкъ до Кіева завыдэ.
39. Коли кусый[18] огледився, якъ хвостъ угорѣвся.
40. Не вважай[19] па врожай[20], сій жито, хлібъ будэ.
(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Михаило Мушицъ.)

(Гродненской г., Брестскаго у.)

41. Батько за порогъ, а дѣти за пирогъ.
42. Дэ чуе, тамъ и ночуе.
43. Коли хочешь пропасты, пачны красты.
44. Косю[21], косю до оброку[22], а якъ поймэ[23] та й кіемъ по боку.
45. Круты нэ вэрты, а прыдютца умерты.
46. Надъ сыротою, Богъ съ калитою[24].
47. На вовка помовка [25], а лісъ[26] кобылу стысъ[27].
48. Откладъ нэ йдэ въ ладъ.
49. Пошли дурного, а за имъ другого.
50. Съ розумнымъ поговоры, то розому набэрешся, а съ дурнымъ, то й свой сгубышь.
51. Хто на прямки ходитъ, то й до дому нэ приходытъ.
(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Емельянъ Яковщицъ.)

(Гродненской г., Пружанскаго у., м. Сельца.)

52. Бэзъ Бога, аны до порога.
53. Нэ смѣйса батьку, зъ моёго припадку[28]: мнѣ сёгони[29], а тобѣ узавтра.
54. Надъ сиротою Богъ зъ калитою.
55. Своя сэрмяжка, никому нэ тяжка.
56. На вовка только помовка.
57. На похилэ[30] дэрево и козы скачутъ.
58. Покорнэ дитятко двѣ матки ссэ , а нэпокорнэ ни годное[31] нэ ссэ.
59. Гдэ много нянёкъ, тамъ дитя бэзъ носэ.
60. Крути, нэ вэрти, а трэба умерти.
61. Нэ чэпай[32] Жида, нэ марай вида.
62. Правдою увэсь свѣтъ обыдэшь и назадъ вэрнэсса, а нэпрандою зайти — зайдэшь, но назадъ нэ вернэсса.
63. Слово дорожше золота.
64. За одного битого даютъ дэсэть нэбитыхъ, а ёхъ и такъ нэ бэрутъ.
65. Пошли дурного, а за имъ другого.
66. Одна паршивая овэчка все стадо заразитъ.
67. Батько за порогъ, а сынъ за пирогъ.
68. Свой своёму тыцъ огневу.
69. Нэ хвалисъ, а Богу молисъ.
70. За очами[33] пироги зъ блинами, а якъ мы пришлы, то и куска хлѣба нэ нашлы.
71. Зъѣжъ и вола, то будэ одна хвала.
72. Давъ Богъ тэля[34], да нэма хлѣва.
73. Нэ плыви противъ воды , бо утописса.
74. Глухи нэ дочуется, то домыслится.
75. Конъ на чотырохъ ногахъ, да спотыкается.
76. Чоловѣкъ нэ пэнь, нэ будутъ бити увэсь дэнь.
77. Душу треси, якъ грушу.
78. Дѣда пусти подъ лавку, то вонъ схоче и на лавку.
79. Дѣду, горить сэло — нэхай горить, я у другое пойду.
80. Дитя нэ плаче, мати нэ чуе.
81. Кто хоче пропасти, нэхай научится красти.
82. Нэ шукай[35] бэды, бэда сама найдэ.
83. Нэ давай рукамъ воли, бо воля увэдэ въ нэволю.
84. До чого быкъ звыкъ, то и у ноче рыкае.
85. Нэ пытай у старого, а пытай у бывалого.
86. Нэма коли мати, коли рыба припэрла зъ гати.
87. Лѣнь, отчини двэри ! Подай кочергу то я съ пэчи отчиню.
88. Научатъ люди якъ застэгати груди.
89. Нэ за то бито, що ходило въ жито, но за то що у дома нэ начовало.
90. Нэ плюй у море, бо може придэтся напитися.
91. Бачили[36] очи що купляли, ѣжтэ хочъ повылазьтэ.
(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Николай Василевичъ.)

(Виленской г., Вілейскаго у., Германішкой вол., дер. Дровошевъ.)

92. Ни уважай на уражай а жито сѣй.
93. Кали не пяраскочивъ ни кажи гоцъ[37].
94. Ня плюй у воду, трапитца[38] напитца.
95. Кинь за сабой найдзишь перадъ сабой.
96. Пашануй[39] одзежку дома, яна цябе у людзяхъ.
97. Коли да цябѣ ня пьюць, то ты ни дзякуй[40].
98. Прочь убирайся, хлѣба старайся.
99. Злодзяй злодзяя съдалёкъ пазная.
100. На злодзяю шапка горыць.
101. Якъ кавкнишь такъ и адазветца.
102. Опёкся на паранымъ малацѣ и на ваду студзиць.
103. Горько и солано ѣшъ на томъ свѣцѣ пя згніешь.
104. Кали узёвся за гужъ ни кажи што ня дужъ.
105. Людзей слухай и свой розумъ май[41].
106. Хлѣбъ соль ѣшъ и правду рѣжъ.
107. Правда вочи коля.
108. На бариши усё браши[42].
109. Свая матка бьючи ни забье , а чужая гладзячи загладзиць.
110. Богъ сыроты любиць, але доли ни дае.
111. Да пари[43] збанъ воду носиць, а якъ ручка адарветца и збанъ разабьетца.
112. Да Святога Духа ня скидай кажуха, a по Святомъ Духу у тымъ самымъ кажуху.
113. Хоць сонца грѣя, але душа млѣя.
114. Гдзѣ коратко тамъ и рветца.
115. Ня куетца, да плещитца.
116. Сабака касматы яму цепла, чалавѣкъ багаты ему добра.
117. Видзявъ Богъ што ни давъ свини рогъ, а то бы увесь свѣтъ пяравярнулабъ.
118. Адъ неба адарвався зямли ни даставъ.
119. Лычка украдзь, ременчикомъ заплацишь.
120. Цярпи Гришка спасёнъ будзишь, а ня уцерпишь сганенъ[44] будзишь.
121. Ни чапай ничога, ня бойся никога.
122. Круцячи свѣтъ пяройдзишь, а узадъ ня вернисся.
123. Якъ тривога, тады да Бога.
124. Богъ ни цяля[45] видзиць круцяля[46].
125. Насмѣёвся гарщокъ съ катла, а гледзився и самъ чорный.
126. Госць гасьця нинавидзиць, а гаспадаръ абудвыхъ[47].
127. Ня у томъ сила, што кабыла сива, а утомъ, што ни цягня[48].
128. Кали у бацки сынъ адзинака, будзя хортъ[49], ци сабака.
129. Ни капай на кого ямы, бо самъ упадзешь.
130. Ня смѣй[50] съ чужой бяды, табѣ свая будзя.
131. Па што, вовкъ, идзешь? Па твое астатняя.
132. Якъ пришла бѣда, отчиняй варо́та.
133. Абы умѣла танчиць, работку горя навчиць.
134. Ня шукай мора, у лужи утопишся.
135. Ня шукай бяды, яна сама придзя.
136. Ѣшь хоць прилежъ[51], абы скура да трывала[52].
137. Ня здохня мышь надъ орудамъ[53].
138. Куй жалѣзо пакуль куетца.
139. На пакляклое[54] дзераво и козы скачуць.
140. Багата живи жаброваць[55] ни заракайся.
141. Багатому чортъ дзѣци калыша.
142. Ня мывся лянивъ, помывся хвастливъ.
143. Хицёръ Мицеръ и Савка ня дуракъ.
144. Старо́га верабья на мякину ня зловишь.
145. Богъ ня гуляя усё свѣтъ мѣняя.
146. Адрыгнутца вовку каровія слезы.
147. Вялики кусокъ горло дзяре.
148. Абы бѣда, гроши будуць.
149. Кали бацька ня бье сына малого, за тоя сынъ яго старо́га.
150. Якое древа таки и клинъ , яки бацька таки и сынъ.
151. Гаспадаръ атъ хаты на шагъ, хата атъ яго на два.
(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Семенъ Зѣнька.)


  1. хорошо.
  2. скоро.
  3. котомка, кошель.
  4. бремя, тяжесть.
  5. междометіе.
  6. глыба, комъ.
  7. котораго только соломой кормятъ.
  8. котораго кормятъ аднимъ только сѣномъ.
  9. Краткая молитва, Отче нашъ.
  10. смышленъ, догадливъ.
  11. не трогай.
  12. лай, вяканье.
  13. черезъ.
  14. уважаю, заботься.
  15. выплюнуть.
  16. проглотить.
  17. зло.
  18. куцый, безхвостый.
  19. не смотри.
  20. урожай.
  21. ласкат. ф.
  22. кормъ.
  23. поймаетъ.
  24. мѣшокъ.
  25. поговорка.
  26. лѣсъ.
  27. стискалъ, задавилъ.
  28. случай, приключеніе, несчастіе.
  29. сегодня.
  30. кривое, покривившееся.
  31. одное, съ придыхъ.
  32. не цѣпай, не трогай.
  33. за глаза.
  34. теленокъ.
  35. не ищи.
  36. видѣли, смотрѣли.
  37. междометіе.
  38. случится.
  39. уважь, здѣсь въ см. побереги.
  40. не благодари.
  41. имѣй.
  42. братья.
  43. до поры, до времени.
  44. посрамленъ.
  45. теленокъ.
  46. плутъ.
  47. оботхъ.
  48. не везетъ.
  49. борзая собака.
  50. не смѣйся.
  51. прилягъ.
  52. лишь бы шкура выдержала.
  53. мѣсто для складки сноповъ.
  54. поникшее.
  55. просить милостыню.