Старонка:Янчук Нарысы 061-118.pdf/26

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

тые радные баламуты, што пры ним» сядять да крутать. Мвого тута. таку» есть: што хоть наша костка, олчако собачычь мясомь оброс- ла и вовяеть Гые-то нась деруті. п за ихь баламугняма наше нё пожывятся. Рвчу Посполитую гудять, и Волынь сь Подаясем» про- паль». І ў аўтара зноў паўстае жаіанвне расоравіцца па свойму з гэткімі панамі, каб не баяўся караля. «Знаю--кажа ён,--намь пристуйияо, што ходимь, какь подваре- вые, бо ся пхь бойнмо. А коля бь гетакого біса кудакомь вь морду, забывь бы другый мутити». Палякаў ставіць аўтар вараўне з г. зв. немцамі ў стасунку да свайго беларускага народу, заадно ня любіць іх 1 гатоў бы «такого чортополоха зь вбмцамя выгнати, што до нась влізлю противь праву нашему». А тымчасам і нашы беларусёія паны, прызвычаеныя, як і поль- ская шляхта, да роскашы, ня могуць абыходзіцца бяз польскіх слуг, канюшых, машталераў і г. д., якія ўносяць распусту ў патрыархаль- нае жыцьцё. «И то, милостивые панове, не мала шкода: слуги ховаемь ляхі. Давай же іему сукню хвалендышовую,) корми жь іего таусто, а зь янхь службы не пытай. Й только, убравшася, на высокихь пОодков- кахь до дёвакь дыбзе и ходить, а зь великого кубка трубить”). Ты, пане, за столь, а слуга соб5 га столь; ты боріцикь, а слуга за пука- тую штуку мяса; ты ва фляшку, а онь за другую, а холи слабо дер- жышь, то онь я ту зь рукь вырветі, Только пильнуецгь: скоро з» дому ты, то онь мовчкомь прылабкается До жонкя... И гетая некалая шука: кони-дрыганты на стайпи держати. Давай же хаь вь літо и вь зимЬ овесь г сБно, подстелай-же што ночы, ховай жо Ддя НПхь. слугу --ляха, конюшню ий маштелёра, а зь нахь жадной службы не пытай А коля жь сіце ляхь, какь жеребець, раст» коло дБвокь, каб». дрыганть коло кобыль, прыйми ж» кь нему двохь литвиновь на стражь, бо и самь дздко”) не ўпильнуеть». Перагічаюцца 1 іншыя з погладу аўтара панскія дурноты, як напрыклад, наішэньне 1 ўжываньне га- дзіньнікаў. Й гетая па свЫтБ дурнана: годйннйкь мн притрафидося на тандеть вь Кіевв купити. Далйсьмы за іего тры Копы грошы, з якосьмы. послали до Вильна на направу, ажь 08» на пятую Еопу грутиль, злодЬй заморіцыеь. Добры то нашь годнинцёс-петухь, што. пахыбпе о полночи какарікаеть». 1, з заграпічнага сукна; 1) п'е: 2) чорт.