Старонка:Янчук Нарысы 061-118.pdf/13

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

бяхы паміж ХУІ 1 ХУІ вв. Дзеля гэтага лічым патрэбным падаць сяб цалкам, тым больш, што яна мала каму вядома: «ТобБ Божою моцою Ввелікому госаодарови и веляикому князю Борысу Одедоровичу всея Руся поклоницьци се и здоровье твое нау» посломь своймь ведикимь видзбць п павбдзяць казадь найясьнБйшы и ведики господарь нашь дыкгмунть Ш Божою милосьцю, еіс. Тобь ведикому господару, велпкому князю Борысу Федоровичу всея Руси мовдеть”) ведБль: Прысладь есь до насі посланвйка своего . думного двораняна яй ясельничого намБстацка мджайского Миханла Игнатовича Татиіцова а діава Ивана Макспмовича, ознайууючы, пжь за подею Божою ведпки господар» и велики князь Оедорь Ивановиячь, потомок” великихь господаровь и великих» квязёвь московскихь зойсьць У МБу з того сьвёта, што цебе "великого господара й великого князя Бос. рыса Оедоровяча всея Руси учыянпль Богь господаремь и воляейу» княземь московскимь, й праглешь того, штобь было ку доброму все му хресьцьянству. То тэды мы, вбдаючы, же Богь вштехмогучы, кото- ры есть Кроль надь крольми, Господарь» надь вебБми тосподарми и 8с]; господарства вь моцы и в» руках». свойхь Боскихь маючы влад- нець и самь вэдлугь води своей сьветоей господары, внязи становяць, зь роду вь родь переноспць п даець, кому хочаць: пжь тажь зь во- дя своей сьвятой тобБ Борысу Оедоровичу даль вебБсьци на томь ве- дикомь господарстве и панстві московскомві--мы, видзБчЧы твой ўмысяь ий добрую хуць”), которую нам» шперэзь посланника своего Михайла Татицова, діака Ивана Максямовича оповбдаль, й мы цебе па тымь ведикимь господарстве поздровляемь: жычечы тобБ вь ласоб5. Божей, вь добрей прыязьнй зь нахуй іцесливого пожыця на много МЫ асьля таго, як Садога вярвуўся з першага пасольства, ёй быў абдараны пасадаю падканцлера й атрымаў перад самай сьмерцю Ба- торага, у 1586 г., абшырнае староства Сдопімскае. У часе спрэчак аб тым, каго пасадзіць на каралеўскі пасад, Сапёга сваім уптывах шмат дапамог выбраньню швэдзкага каралевіча ыгімонта Аўгуста й сам ад імя Беларуска- Літоўскага Ёнязьства выказаў яму вернападдая- чыя пачуцьці; гэта было прычынаю новых манаршых міласьцяў. На самым пачатку свайго панаваньня новы кароль даручыў Льгу Сапезе вялізнай вартасьці дзяржаўпую справу, У якой ён мог паказаць ня толысі свой прыродны розум і дзяржаўную развагу, аде й спэцыйль. І) сказаць: 2) зыйсьпі; 4) ахвоту: “) пацалычаем з працы: Йусіа зІамаўсі Роіакох, Е4усуа Тачепяла Моў вКіего, з МЖагзлахіе 1505, 6 І хіт, 208.