Старонка:Тарас на Парнасе і іншыя беларускія вершы.pdf/29

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

...............
...............
Дохторъ, бачь, ганьбу нашовъ,
Кажа: въ службу не годитца,
Яму́ треба полячи́тца,
Да и мѣры не дойшовъ.

А некрутъ: «мое́ паночки!
Вы ясные соколочки!
Гдѣ тутъ хворому служить?
Вотъ такъ ко́ля мнѣ у груди,
Што сухвоты, кажуть люди,
И въ боку вельми болить.»

Якъ бы варомъ обливъ плечи,
Явъ почувъ гэтаки рѣчи
Нашъ молодый охвицеръ.
Ёнъ зъ мѣста свойго сомкнувся
При некрути опынувся,
Глядить, бытцомъ лихій звѣрь.

Подъ стойкой яго простуя,
Струпой тягня да й мацуя,
А въ бороду́ кулакомъ
Якъ порадкомъ яму́ суня!
Гляди—вотъ совсимъ очуня
Нашъ нещасный аканомъ.

«На што людей, кажа, зводить?
Ёнъ мѣру наветъ проходить,
Я беру на свой отвѣтъ.
Яка тутъ къ чорту хвороба?
Здать! а посли будя проба—
Во́зьмемъ яго въ лазаретъ!».

Дохторъ кишеню пощупавъ,
Маршалъ табаки понюхавъ,
Некрутъ жалостно запѣвъ,
Судорга на аканома