Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/316

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Потігаь мэнэ нэсчасливу,
Вынесь съ того лиха.

|}

(Записалъ тотъ же.)


CLXXXIV.

(Тамъ же.)

На дворі дощъ иде, а въ хаты лужа,
Нагнівалася жунка на мужа
И залізла на пэчь, сказала, «нэдужа»[1]!
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я мэду.
— Нэ хочу я мэду, головки нэ звэду[2].
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я пива.
— Нэ хочу я пива, бо не буду жива.
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.
— Ой устань, мила, принюсъ я горілки.
— Не хочу я горілки, шукай[3] собі жунки.
Миленькій ходыть, рученьки ломыть,
Милая на пэчи ницъ не говорыть.

  1. нездорова.
  2. не подниму.
  3. ищи.