Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/260

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

CXXX.

(Тамъ же.)

Дівчинонька по грибы ходыла,
Въ зеленому лісы заблудыла.
Приблудыла къ зелёному дубу,
Ой тутъ же я ночоваты буду.
Вона думала, що дубъ зеленэнькій,
Ажъ тамъ стоявъ козакъ молодэнькій.
— Ты, козаче, вэлыкій гультяю,
Вывэдь мэнэ на дорогу зъ гаю?
— Содасыся, дівчино, въ подмову,
To вывэду зъ гаю на дорогу.
Козакъ зъ гаю дівчину высодыть,
На ручэнькахъ дытыну выносыть.
— Люли, люли, муй сынку,
Дадуть же мні сто палокъ на спынку.
Люли, люли, дытына малая,
А дэжъ твоя маты молодая?
Ой дамъ тобі корову рабую,
Годуй, годуй дытыну малую.
Ой дамъ тобі штыри фаски[1] масла,
Очепыся[2] на кого напрасно,
Ой дамъ тобі штыры булки хліба,
Очепыся на старого діда.
Ой дамъ тобі дровычого[3] сыра,
Годуй, годуй мыленького сына.

(Записалъ тотъ же.)


  1. боченок, кадка.
  2. оцѣпиться, опереться, указать.
  3. лѣсной, дровяной.