Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/261

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

CXXXI.

(Тамъ же.)

— Чомъ ты, соловійку,
Чомъ ты нэ спываешь,
Дэсь ты, соловійку,
Голосу ны маешь?
— Потэравъ я голосъ
Въ вышнёвумъ садочку,
Въ вышнёвумь садочку,
У зелёнумъ лысточку.
— Чомъ ты, кавалиру,
Чомъ ты ны гуляешь,
Дэсь ты, кавалиру,
Долэнькы ны маешь?
— Потэравъ я щасце,
Потэравъ я долю,
Крузъ тэбэ, дівчино,
Крузъ твою сваволю[1].
У новуй світлицы
Два писары пыше[2],
Молода Марися
Дытыну колыше,
— Чого такъ, Марисю,
Тяженько дышешь,
Тяженько дышешь,
Такъ рывнэнько плачешь?
— Якъ мні, кавалиру,
Якъ мні ны плакаты,

  1. своеволіе.
  2. пишутъ, носов. польск. ą.