Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/243

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Кырызъ тэбэ полынюшка,
Гірчіе въ свиты ныма.
Ой ты служба моя да салдацькая,
Кырызъ тэбэ такую службу,
Гіршіе въ свиты ныма.
А зъ-вэчора ныкрутыкы сповыдалыся[1],
А съ півночы ныкрутыкы а до білого дня
Городъ вырубалы городъ выпалылы.
Ой по правій руці сывый голубъ лытае,
A по лівій руці идэ Білый Царь,
Нашъ батюшка Государь.
— Здравствуйте хлопцы мои, вы мододцы мои!
Ой чы добрэ тутъ вамъ на Прыпьети стояты?
— Добрэ добрэ, Білый Царь,
Нашъ батюшка Государь:
По коліна у крыви a по поясъ у трупи.
— Ой вы хлопцы мои, вы молодцы мои,
Ой вы ны скаржтэся[2] мні:
Буду пысьма пысать,
Буду больше набырать,
Буду війська дополнять,
А зъ двадцати пяты душъ
Буду хорошыи нэкруты брать —
Жонатыи будутъ слёзы розлывать,
Холостыи пісни спывать.
Дэ жонатыи йшлы,
Тамъ дуброва смутная,

  1. исповѣдались.
  2. не сѣтуйте на меня, не жалуйтесь.