Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/244

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Тамъ трава высохла;
Дэ холостыи йшлы,
Тамъ дуброва высела,
Тамъ трава зылёна.

|}

(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Иванъ Проневичъ.)


Печатаемыя ниже три прекрасныя пѣсни переданы М. О. Кояловичемъ, которому приносимъ искреннюю благодарностъ. Первая изъ нихъ съ явными миѳологичсскими чертами; всѣ же три весьма наглядно представляютъ отношеніе крестьянства здѣшняго къ пришельцамъ — Полякомъ, т. е. къ панамъ и вообще къ шляхтѣ.

CXVIII.

(Тамъ же.)

Бывъ на Руси Чорный Богъ,
Предъ нимъ стоявъ Туровъ рогъ;
Эонъ на Кіёвъ поглядавъ
Гомонъ вѣдьмамъ подававъ.
А Владиміръ нашъ святый,
Чорна Бога сколотывъ,
А мученица Варвара
Усѣ вѣдьмы разогнала,
Вѣдьмы, что у ночну пору
Слетались на Лысу Гору.
Святый Юрій прискакавъ
И въ Несвиж церквой ставъ.