Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/80

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Ты тыхъ людей бойся
Кто сильно молитца Богу
Ты зъ нимъ братъ и нясвойся
Бо енъ зробить тревогу.
Енъ Богу кладѣть поклоны
И людямъ кланяется низка
А къ бѣсу енъ у весь склонный
Бо енъ при имъ близка.
А найбольшъ треба остерегатца
Красныхъ и рыжихъ людей
Хто зъ имъ ня думау и ругатца
Енъ и тому ни добродѣй.

Максимъ

Ты прауду гэто кажешь
Братъ ты мой Барисъ
Ты мою гуторку развяжешь
Бо дзякуй Богу я ня лысъ.
Гэта имъ моя ни ругня
А тольки хто рыжій
То бойся яго якъ огня
Бо енъ на зло хижій.
Ихъ малыхъ треба кидать у роу
У которымъ есь вода
За то што у ихъ нядобрая кроу
Бо изъ ими жижь бѣда.
Слухайте вы ни бараки
Коли хто рыжъ
То зъ имъ не минѣшь драки
Хоть ты пойди и у Парижъ.
Енъ тобѣ лестачками льстить
А ты на гэта ни гляди
Бо енъ тябѣ такъ угостить
А волей къ яму и ни подходи.

|}


Язепъ.

Мой братъ у солдаты якъ пошоу
Дыкъ яго звали гэй ты некрутъ
А якъ енъ добраго дязьку знашоу
То дужа разумный стау и крутъ