Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/11

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Гето кумъ ни куды ни годитца
Твой дурацкій атказъ
А видаць прадетца съ тобой судитца
Да гето и будець якъ разъ
Ты себѣ кумъ судися
Гдѣ я тобѣ гроши возьму
Піо ты на шію мнѣ садишься
А то я позову и Кузьму.
Люди кажўць у своей хатѣ
И кочерга хозяйка
А нѣ то мой ты братъ,
Будець паленца абы нагайка
Ти гэто такъ ужо кумъ?
Такая мнѣ заплата,
Штожъ ты поднимаешь шумъ
За то што выручіу табѣ якъ брата.
зыло собѣ ни выручаць
Чортъ тябѣ прасіу
А тяперь нѣтъ чаго кричаць
Кабъ тябѣ чортъ скасіу.
Во якъ добро позычаць гроши
Тогды за свое и ходи
Да яще ты и ни хорошій
И ужо вѣкъ къ яму и ни ходи.
Худо намъ па свѣтѣ жиць
И ти гэтожъ выдумали мы
Што коли хочешь злосника нажиць
То дай гроши узаймы

|}


Чароуникъ повѣсіуся.

Ня будишь ты чароунику
У селѣ робиць голобурды
Ты ужо ни одному человѣку
Нарабіу ни мало бѣды.
Ты у свадьбѣ сядишь за столомъ
А сватомъ думаешь горучку
Ты у житѣ заломишь заломъ
Каб узяць гроши кучку.
И ни у одного господора
Авечка и короука пала