Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XXVIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XXVII. Зэлэнэнькый дубэ XXVIII. Ой лэтілы голубы
Беларуская народная песьня

1866 год
XXIX. Ой зажурывся ясный соколонько

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XXVIII.

(Тамъ же.)

Ой! лэтілы голубы
И лэтячы загулы:[1]
Ой! дэ буты то буты,
А въ тымъ сэлі нэ буты,
Бо въ тымъ сэлі всё лугы.
— А на мэнэ ворогы
На-около[2] облэглы,
Будутъ мэнэ судыты,
Що нэ хочу робыты.
Ой! я роблю, горую,
Гоны кажутъ лынуюсь;
Ой! я роблю съ щиросты[3],
Воны кажутъ зъ ліносты.
Ой! пойду я у полэ
И знайду я калыну,
Матэрину могылу.
Устань, матко, до мэнэ
Трудно жыты бэзъ тэбэ.
Я нэ встану нэ могу
Білыхъ ручокъ нэ звэду:
Насыпалы сырыцы[4]
На білыя ручицы.

(Записалъ тотъ же.)



  1. загудѣли, заговорили.
  2. кругомъ.
  3. вѣрность, усердіе, преданность.
  4. сырая земля.