Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/LXXVIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
LXXVII. Ой часъ-пора, маты LXXVIII. Ой куды пійдэшъ
Беларуская народная песьня

1866 год
LXXIX. Ой тэмная ночэнька

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




LXXVIII.

(Тамъ же.)

— Ой куды пійдэшъ,
Молодый жовмиронку[1],
Хто тобі застэлэ
Въ дорозы постылэньку.
— Ой стэлэцця мні,
Травыця муравыця,
Пудъ головоньку
Лосевая шубыця.
Полюбылося
А двое дьттокъ змалу,
Повынчялыся
Въ нэдилэньку впорану.
Въ нэдилю рано воны
Собі шлюбъ бралы,
Вражы людэ
To имъ учаровалы:
Разомъ же воны
Головонькы поклалы.
Дівчына лэжыть
У новэнькуй коморы
А козакъ лэжыть
У зэлёнуй дубровы.
Дівчына лэжить
To ій мідъ-выно носять,
А козакъ лэжыть
Холодной воды просытъ.
Юй добрэ було
Подаруночкы браты,
А тэпэръ нэхоть
Козака ратоваты.
Ой нэ мнігожъ я
Лодаруночкувъ брала
Ой жо сімъ паръ
Чэрэвычокъ стоптала.
Ой а осьмыи
У коморы на скрыны
Иды, маты, отдай
До лихэи годыны,
Нэхай нэ займае
Хорошеи дівчыны.

(Записалъ тотъ же.)



  1. солдатъ.