Перайсці да зместу

Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/LXXVII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
LXXVI. Дівчинонька по грыбы ходыла LXXVII. Ой часъ-пора, маты
Беларуская народная песьня

1866 год
LXXVIII. Ой куды пійдэшъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




LXXVII.

(Тамъ же.)

— Ой часъ-пора, маты,
Дружыны шукаты,
Посіявъ я жыто,
Нэма кому жаты.
Идэ нічка тэмна,
Ни съ кымъ розмовляты.
— Ой маешъ ты, сынку,
Коня вороного.
Пуйды до стаенькы,
Розмовляй до его,
Дай коневы сіна
По самы коліна,
Дай ему оброку
До самого боку.
Ой кінъ оброкъ изъість
На сіновы ляжэ,
А мні молодому
Правдонькы нэ скажэ.
— Ой у тэбэ, коню,
Жовтый хвістъ и грыва
Быжы дорогою,
Дэ моя дывчына.
Вже тая дорога
Чэротомъ[1] заросла,
Вжэ тая дівчына
Давно замужъ пійшла
Ой найшлы косари
Той чэротъ изжалы,
Вжэ твою дівчыну
Иншы хлопцы взялы.
Я тую дорогу
Рожею[2] отычу,
Я свою дівчыну
И къ собі прыклычу.

(Записалъ тотъ же.)



  1. луговая трава.
  2. розами.