Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/LXXII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
LXXI. Чого, річко, тыхо стоишъ LXXII. Ой я поля нэ орала
Беларуская народная песьня

1866 год
LXXIII. Ой у лісы, пры дорозы

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




LXXII.

(Тамъ же.)

Ой я поля нэ орала,
Мні само жыто родыть,
Я козака нэ любыла
Вінъ самъ до мэнэ ходыть.
— Ой нэ ходы, козачэньку,
Ой нэ ходы до мэнэ,
Бо вынэсуть нэславоньку
И на тэбэ и на мэнэ.
Якъ пэрэставъ козачэнько
До дівчыны ходыты,
Пэрэстало дівчыноньцы
Густэ жыто родыты.
Ой нэ выдно того сэла
Ой одно покрыване[1],
Ой Бігъ знае, Бігъ відае
А дэ мое коханне[2].
Ой нэ выдно того сэла
Ой выдно одну грушу,
Якъ здумаю по коханню
Той заплакаты мушу[3].
Одынъ пышэ на Волыны[4],
А другой на Вкраины[5],
Розрывають мое сэрдцэ,
To й на дві половыны,
Одынъ пышэ на папэрэ[6],
А другый на кытайцы[7],
Напышимо, одошлимо
Білы лысты коханцы.

(Записалъ тотъ же.)



  1. крыша.
  2. любовь.
  3. должна.
  4. Волынь.
  5. Украина.
  6. на бумагѣ.
  7. матерія.