Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/LIV

З пляцоўкі Вікікрыніцы
LIII. Ой зыма, зыма LIV. Ой сосынка, сосынка
Беларуская народная песьня

1866 год
LV. Вылынула галка

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




LIV.

(Тамъ же.)

Ой сосынка сосынка,
Дэжъ ты такая выросла?
— Ой выросла я въ лужку
Пры крутому бырожку;
Заскрыпило дэрэвцо,
Я въ лугу стоячы заплакала,
Я, вдова, свого сына годуючы.
Oй сыну мій, Иване,
Дытя мое коханэ,
Дэ мні тэбэ подіты,
Чы мні тэбэ жыныты,
Чы до дійска отправляты.
Якъ я тэбэ ожыню,
Свое сэрдцэ звысылю;
Якъ до — віиська отдамъ,
Сэрдцю жалю задамъ.
— Матко жъ моя рідная,
Ой ты жъ мэнэ ны жыны,
А ліпшъ[1] до війська снаряды.
Справъ[2] же мні три трубочкы мідныхъ,
А чытвёрту золотую,
Щырымъ[3] злотомъ облытую.
Въ пэршу трубочку заграю,
Якъ на коня сядаю;
А въ другую заграю,
Якъ съ подвірья зъижчаю;
А въ третюю заграю,
Сырэдъ війська стоячы;
Сырэдъ війська стоячы,
Дрібны слезы ронячы;
A въ чытвёрту заграю,
Ныпрыятыля гонячы.
Заплакала матусенька
По своему дытяты:
— Дэсь моя дытына,
Якъ у полы былына
Дэсь моя дятятко
Якъ на моры утятко,
Ой утятко на воді
Мій сыночокъ на войні,
Ой утятко воду пье
Мій сыночокъ кровью лье.

(Записалъ тотъ же.)



  1. лѣпше, лучше.
  2. сдѣлай.
  3. настоящимъ.