Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXXII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXXI. По садоньку похожала CXXII. У садочку вышня
Беларуская народная песьня

1866 год
CXXIII. Бодай пану у дворі страшно

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CXXII.

(Гродненской г., Кобринскаго у., въ восточной половинѣ.)

У садочку вышня,
У бродочку дві.
Любывъ я дівчину,
Нэ літэчко — нэ два,
Любывъ я дівчину,
Три літы.
Тэпэръ же ны маю,
Съ кымъ житы.
Сыдыть голубъ на вербі,
Голубка на вышні.
— Скажи правду, серце,
Що маешь на мысли?
— Мылый отець, мыла матка,
Ты, серце, мылійша.
Ой казавъ я тобі
И твоёму роду,
Колы мэнэ любышь
Нэ робы заводу[1].
Сэ ты мэнэ любышь
Скажи мні, — чи ни:
Нэ суши сердэнька
Ны собі, ны мні,
— За мэнэ посагу[2] ны будэ,
Возьмуть мэнэ и такъ людэ.
— Мні твого посагу
Ны мнуго потреба,
Нагородыть Панъ Бугъ.
Зъ высого нэба.
Ты у мэнэ посагъ самая,
Якъ на нэбі зара яспня.
— Ой тэпэрь ты кажешь —
Заря ясна,
А потумъ ты скажешь:
Долэнька несчастна!
Ны допускай, Боже, недугы —
Споглянэ твое сердце на другихъ
— Скарай менэ, Боже,
На души на тілы,
Колы я помышлю,
О гиншуй[3] дівчины!
Скарай менэ, Боже, въ гэтумъ дому,
Колы я помышлю о кому.

(Записалъ ученикъ Кобринскаго духовнаго училища Новицкій.)



  1. не обманывай.
  2. приданое.
  3. иная.