Перайсці да зместу

Z rodnaha zahonu (1931)/II/Biełaruś

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Nikoli Biełaruś
Верш
Аўтар: Андрэй Зязюля
1931 год
Lirnik
Іншыя публікацыі гэтага твора: Беларусь (Зязюля).

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




BIEŁARUŚ.

Jość słoŭca cennaje ŭsim i znamianita,
Što wymaŭlajecca z pašanaj dzicianiom,
U jakim paniaćcie Baćkaŭščyny skryta, —
To Biełaruś, to kraj, dzie my zdaŭna žywiom.

Staronka miłaja, Ty mnohimi zabyta,
Šmat śpić synoŭ Twaich adwiečnym snom
Ziamielka rodnaja, ślaźmi i potam źlita,
My da žyćcia z Taboju znoŭ uwaskrasiom.

Choć znojdziecca ŭ Tabie wyrodny wałakita
Katoramu Twaja nie da spadoby świta,
I nie adzin pradaść Ciabie Iskaryjot,
Ale Tabie jašče ŭsio-ž, Maci siemianita,
Sialanie wiernyja, što siejuć žyta, —
A z ich paŭstanie Twoj narod.