Хрыстаматыя беларускае літэратуры. ХІ век—1905 год/З «Істор. о Атылі», з пов. «о вітезех»…/З повесьці «о вітезех»…

← З „Істор. о Атылі“

З повесьці „о вітезех“… Проза 1922 год

З повесьці „О Бове“ →

Іншыя публікацыі гэтага твора: Аповесьць пра Трышчана.

Прапануем да спампаваньня!

З повесьці

„о вітезех с кніг’ сэрб’скіх, а звлашча о славном’ рыцэрі Трысчан(е), о Анцалоте і о Бове і о іншых’ многіх’ вітезех’ добры(х)“.

… І колі прыехалі, Трышчан (Трыстан) даровал Іжоту (Ізольду) королю Марку (свайму дзядзьку) і рече (кажа): королю, маеш’ мі за нее дяковаті, што есмі тобе ее другіі раз мечом добыл. Кроль Марко дяковал’ ему, говоречы: Моі мілыі сестрэнче (сын сястры) Трышчане, ты много доброго вчыніл’, а я твоі (твой) і все твое, што я маю, будь на твою волю. Трышчан поклекнул’ на колені і вздал’ фалу господу богу і потом дяковал’ королю Марку велмі покорне. І тут’ была вся Корноваля вместе, і не был ні стар ні молод, хто бы не іграл а не танцовал і не веселіл’. І так былі раді, як’ бы ім сам бог’ прышол, іж былі так веселы, лепеі ніж тогды, колі ім перво Іжоту прынес’ із Орлендэі…