Хрыстаматыя беларускае літэратуры. ХІ век—1905 год/З повесьці «О Бове»
← З „Істор. о Атылі“, з пов. „о вітезех“… | З повесьці „О Бове“ Проза 1922 год |
З аракулу → |
Іншыя публікацыі гэтага твора: Аповесьць пра Баву. |
З повесьці „о Бове“[1].
Старонка 184. … і пойде Бова на мора і обачіл корабл’ велмі далеко. І почал по берегу морскому бегаті і стал крічаті велікім голосом, абы его корабляне взялі. І відыт’ Бова, што его коробляне не чуют’. І знял із себе сорочку і почал могаті. Короблене уві(дзе)вші і почалі меж собою говоріті: Едмо к берегу; колі будет’ татарін, то мы его забіймо, а еслі будет’ хрістіянін, то мы его возмімо до себе. — І пріехалі до него і почалі его пытаті. Што есі за члвек, як тебе зовут’? — Бова рече: Я есмі хрістіянін, а мене зовут’ Бовою. — І сталі его корабляне пытаті: Якого ты роду, отца і м̅т̅і сын? — Бова речет’: Отец мой был млынар, а мті моя добрім женам хусті пірала і тым ся контентовалі, як убогіе люді. — Выслухавші коробляне то, взялі его в корабл’…
Старонка 188. … і сталася велікая бітва точіті. А Бова на тую бітву много дывілся і не утерпіл, а хотел моці своей попробоваті. І почал выражатіся на бітву протів Маркоброна. І взял жордку подле ворот, што ворота запірают. І стрітіл его едын млднц, протів его ідучі, і горко плачет’. Пытал его Бова: Млднче, чего ты плачеш? — Рече до него млдц: Як я не маю плакаті? Убіто у мене сей бітвы добраго пана. — І просіт у него Бова: Дай мне, млдче, свой меч.--І дал млдц свой меч і шчыт. І прібліжілся Бова до того войска, а цр Маркоброн обачіл. І наступіло на Бову десят члвек, а Бова тых жердкою побіл. А потом на него наступіло шесдесят чловек, і тых Бова жерд(к)ою побіл…
- ↑ Па зборніку ў Беларускім Нацыянальвым Музэі Я. Луцкевіча ў Вільні.
Гэты твор быў апублікаваны да 1 студзеня 1929 года і знаходзіцца ў грамадскім набытку ўва ўсім свеце, бо аўтар памёр, прынамсі 100 гадоў таму.