Старонка:Янчук Нарысы 061-118.pdf/40

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

нися и не Оыбть свбтдо, яо яко МмБсець, 6Г0 же невБгласия гааголють снёдаему суіцу. Сія жь знаменія бывають не надобро, мы бо по все- му розумеемь»”). І. каб пацьвердзіць праўдзівасьць гэтых прарочых прыметаў, прыводзяцца розныя выпадкі з старазаветнай гісторыі, з гісторыі рымскай і інш., у тым ліку радзіны калек і Г. П. Пад. 1445 годам упамінаецца, аб земдетрасеньні:» Того жь літа (6953) перед» Покровом'ь за дві воши поколябася земля, ак колы- бель, колыбалися храмы...) (вар, храмины). Пад 1443 годам апісваецца нязвычайная зіма: «Того жь Году (6951) зима быдла ведмя люта, и метедица без» престанй зь моро- зомь была. Й померзли дюдя мдогіе по лБоомь и подорогамь з» ве- ликое студени. А свЕгь ведик» быль велми, 34 чногіе літа таковое замы пе бывало, пажь старые. люди, не помнеди. Й тое жь весны ВО- да была кедми великая, В» бмолёнску, все мБсто вода быдла поняла, мало нэ дошла вода до Пдкровское горы»..”) А. некалькі год перад. гатым У тым-жа Смаленску, а магчыма 1 ў. іншых гарадох, здарылася другая, народнай бяда- -страшны годад 1 мор, якія апісваюцца беларускімі летапісцамі пад 1488 годам: «Ві літо. 6946 (1428) ў Столенску быль гододь зедми Веля- кіў: по селамь, и по дорогамь зкбри люди Ёдайй, А 8» город Смо- ленску, по Убсту п по, улицамі псы люди бдади, головы мертвыхь ио улпцам'» водочиди, руки И.НОІН человічы, и дюди люди дала, й ма- дых, дбтокь матви Бай, оть великого голоду, а У велики пость МмЯСО Бдади звбрину по селомь й ПО волостем. А вь тоть ЧаСь. четвертка жита была по тры!) копы грошей. Многа “диха того году ўчинилося по. всей. земли Литовской и Руской и много крови пролитя сталося, Брат» брата роженого убпль, матка детя свое зьбда зь голоду, отець сняа своего. Гаьь же моры были страшны. О. таковомь, дей, СТра- ху люди старые не могуть памятоваіи?. А ў адным сьпіеку яшчэ да- баўлена: «и меташа но скуднльнцци?). людіе, емаюіце”) по уляцахь»"). Пад 1542 г. запісана ў летапісе паводлуг сьпіску Рачынскага яшчэ адно парогяае. нашчасьце;-- «прышца. саранча, на Дядсеўю землю я на Литовскую, около Берестія я 060ло Мёнска, и Сверана, н ой- “4 "Гама, 188; 2) тамжа, 142; СПОР Я.“ АЎ, 154, б9 і іпш, 4) у адны памепьшіку: восем» грошей широкихь; 5) ІКапліпы, дзе часова клалі нябошчыкаў: 6) гьбіраючы; зу... Сур. д.“ 7: ХУ; 182, 251; 499, ба 199 і інш,