Перайсці да зместу

Старонка:Янкина жалоба (1900).pdf/11

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

обиды, потому, батька нашъ, якъ и вы вѣдаете, по-божьему жіу, людей не обижау… Енъ же самъ тоды не хотѣу жить умѣстѣ. Пойду, кажить, на аренду, а теперь…

Старшина. А вонъ, кажись, и панъ Колдуновскій поѣхау…

Иванъ Тимоѳеевъ. Теперь, паночки, што енъ со мной зробіу!… Енъ мене съ хозяйства ссадіу.

Пахомъ Тимоѳеевъ (изъ толпы). Чимъ я тебѣ ссадіу?

Иванъ Тимоѳеевъ. Чимъ ссадіу? Усимъ видно чимъ ссадіу. Я къ старшинѣ разовъ десять ходіу на жалобу…

Старшина. Коли ты ко мне ходіу?

Писарь (къ старшинѣ). Подожди. (Къ Ивану Тимоѳееву). Чего ты тутъ чмуришь кишками? Ты жалуешься, что братъ тебя побилъ, дѣтей твоихъ выгоняетъ изъ хаты, бьетъ горшки, а ты его развѣ не бьешь? Пахомъ. Тимоѳеевъ! Билъ онъ тебя?

Пахомъ Тимоѳеев (протискиваясь изъ толпы). Гг. судьи, господинъ баринъ и г. старшина! Што-бъ мнѣ скрозь землю провалицца, коли я его біу!.. Нехай ему тое у груди!..… што енъ на мяне кажить… Я тольки замахнууся, а енъ мене. Воно гэтому мѣсту — якъ ляпнуу… якъ ляпнуу… а я — брыкъ, паночки, объ землю, да черепомъ объ корыто…

Иванъ Тимоѳеевъ (въсильномъ вол-