Старонка:Тарас на Парнасе і іншыя беларускія вершы.pdf/8

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Бѣда въ бору яго спотка̀ла…
Во́ якъ казавъ намъ самъ Тарасъ:

II.

«На са̀маго Кузьму-Демяна
Пошовъ я ў пу́щу[1] про́мижъ мховъ.
Уставъ я нѣ́што ду́жа рано,—
Здае́тца, съ пе́ршихъ пяту́ховъ.
Иду сабѣ́ я понемно́гу,
Али́ й на пень тро́ху присѣвъ.
Ажъ тутъ лопъ-лопъ! черезъ дорогу,—[2]
Якъ бы́тцомъ тетярю́къ заятѣ́въ.
Зложи́всь я стрѣ́льбой, кляпсь!—не па̀лить,
Крамзель—зъ друго́го!—[3] не пяке́ть!
Гляжу—ажъ воеь зъ-за е́ли ва̀лить,
Якъ быть[4] хоро́мина-мядьвѣдь!
Хоть не трусливый я дѣти́на,
Али затрёсся, якъ осина,
Зуба̀мъ, быть тютька, лепячу́
Гляжу—ажь зло́мана ляси́на[5],
И ўзду́мавъ:—Дай-ка ускачу!

III.

Скакнувъ—не тра̀пивъ, послизну́вся!
И ў я́му молоньнёй[6] лячу!
Лятѣ́въ—лятѣ́вь, якъ рѣзану́вся,—
Ажъ стало зе́ляно въ воччу́!
Лятѣ́въ ти до́вго я, ти мало,
Того́ ния́къ не утямлю́,
Али́ ўжо ладно разсвѣтало,
Якъ я звалився на зямлю́.

  1. У наспы.
  2. Ажъ разомъ—лопъ! чаразъ дорогу.
  3. У другій.
  4. Ёсь.
  5. У другихъ: осина.
  6. Мозговнёй.