Старонка:Тарас на Парнасе і іншыя беларускія вершы.pdf/14

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Пригожа дужа дѣвка Ге́ба
Горѣлки въ чарки[1] налила;
И, якъ жаро̀нъ, бука̀тку[2] хлѣба
Принёсши, брякъ! серёдъ стола.
Въ стряпу́хи взя́та йна на не́бо,
Вабъ ѣcть варить и gлатьтя мыть.
Нябось, на тяжким живе́ть хлѣби!
Ти шутка жъ столькихъ накормить?
Во́ съ усяго́ собрались неба
Якъ тараканы[3] коло хлѣба,
Боги́, и сѣли вкругъ стола.
Потравы смашны сь пе́чи Геба
а Носить до сто́лу почала́.

XII.

Сперва[4] дала ина капусту
Тогды со шква́рками куле́шъ,
На молоцѣ́ крупе́ню густу—
Дае́ть уво́лю, тольки ѣжъ!
И съ постоялкой журъ стюдёный,
А съ каши сало ажъ тякло́,
Да и гусятины пряжо́ной[5]
Уволю всимъ богамъ было.
Якъ узнесла жъ на столъ килба́сы,
Блины овсяны въ рѣшетѣ́,
Ажъ слюньки потякли́ ў Тараса,
И забурчало въ животѣ!
Горѣклу пить боги поча́ли,
Зь носатки въ чарки знай-што льють!
Подпивши, пѣсни закричали,—
Ну, быть у ранди, вей пяють!

  1. У чарку.
  2. И добрую букатку.
  3. Бытцомъ прусаки́.
  4. У другихъ: сперша.
  5. Пячоной.