Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/396

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

(имя) воду брала,
Совненько ратовало,
Ратуючи сама упала,
Клича поклича маточку:
— Матачка мая радная,
Да ратуй мяне съ моря,
Да съ великаго горя.
— (имя) моя дочушка,
Я цябе не уратую.
Нихай цябе Богъ ратуя,
Ня сама туды увайшла,
Цябе долечка унесла.

|}

(Записалъ тотъ же.)


CCLXX.

(Тамъ же.)

Молодый Романъ
У дорожачку прибрався,
Сѣвъ сабѣ вина напився,
За тымъ у дорожачку спознився.
Чуйце, кони падъ нами,
Намъ ѣхаць чатыри мили борами,
А пятую жалѣзными мостами,
Сёмую вышнёвыми садами,
Какъ мы (имя) на пасадзѣ[1] застали,

  1. покутье.