Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/366

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

CCXXXVI.

(Тамъ же.)

Заковала зозюленька
Край бору летучи.
Заплакала сиротунька
На службоньку идучи.
Чуе то самъ Богъ зъ неба,
Чаго сироцѣ треба:
Дае табѣ ручьки-нужки
И чорныя вочки.
— Роби, роби, сиротунько,
До цёмныя ночки.
— Я рабила наробила,
Сироценька работа
Никому не мила!
Становятця обѣдаци,
Шлюць мене по воду,
А Боже мой милюсенькій!
Для такого роду!
Становятця вечераци,
Шлюць мене по пиво.
А Боже мой милюсенькій!
Якое мнѣ дзиво!
Сказали варить вечеру
Сырыми дровами;
Упылилася, укурилася
Одна помежъ вами.