Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/333

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

CXCIX.

(Тамъ же.)

— Ой ну, Марися, вбирайся,
Въ кованы возы вкладайся,
Часъ-пора-годынонька[1] на бытъ[2] поіхаты,
Свого быту одвідаты.
— Ой уже жъ бо я убиралася,
Въ кованы возы повклалася,
Ой дэсь[3] пошовъ муй батюнько
До саду — винограду,
Ныма кому дяковаты.
Ой нэхай коники постоятъ,
Білый оброчекъ[4] зъідятъ,
А якъ выйдэ муй батэнько зъ саду — винограду,
To я ёму подякую.
Якъ куе зозулька, такъ куе,
А Марися батэнъку дякуе:
— Дякую тобі, батеньку, за обідъ,
А встанэшь ранэнько мэнэ нітъ,
Ни моюй стэжэньки[5]
Друбными слезами вліешься.
Ой казавъ же есь, муй батэньку,
Що не забудэшь ты мэнэ;
Тэпэръ же я у возокъ сідаю,
Наглядыся на мэнэ,
Якъ на ружу[6] чорвоную,
Такъ па мэнэ молодую.
Дже Марися въ возокъ сідае.

  1. время.
  2. на свое будуўее хозяйство.
  3. гдѣ-то, куда-то.
  4. кормъ, овесъ.
  5. тропинки.
  6. розу.