Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/326

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

— Завтра походъ будэ.
— Я морозу нэ боюся.
Заразъ розовьюся.
— Я походу нэ боюся,
Сейчасъ выбэруся.
А якъ вышовъ за ворота
Нызэнько склонився:
— Прощай, прощай, моя маты,
Вже я нэ вэрнуся.
Прикропляйте дороженьку,
Щобы нэ курила[1],
Розважайте[2] мою маты,
Щобы нэ тужила.
Прикропляли дорожэньку,
Такижъ вона курыть;
Розважали его матку.
Такижъ вона тужыть.
— Ой сынку, муй сынку,
Коли придэшь въ гости?
— Якъ поростэ трава на помости,
Толи приду въ гости.
Ой поросла трава на помости;
Стала посыхаты,
Выглядала маты сына,
Та й стала плакаты.
Скочивъ півень[3] на ворота,
Сказавъ: кукурику!
Не зобачишь маты сына

  1. пылила.
  2. успокоивайте.
  3. пѣтухъ.