Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/312

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Зозулькою[1] обэрнулась
И въ рукъ прилетила.
Сіла на калині
И стала коваты.
Выйшовъ, выйшовъ старшій братикъ
Зозульку стріляты.
За нимъ, за нимъ рудна маты,
И стала казаты:
— Ой нэ стріляй, муй сыноньку,
Но просы до хаты.
— Сэ сыва зозулька,
Дети въ лісъ коваты,
А сэ наша сэструнечка,
To прошу дохаты.
Сэ сыва зозулька,
To шуги о луги[2];
А сэ наша сэструнечка,
Прошу за стулъ[3] всісты.
— Сэ сива зозулька,
To шуги о луги;
А сэ наша сэструнечка,
Нэ задавай туги.
— Маты жъ моя маты!
Дэжь[4] ты въ церковь не ходыла;
Ой то ты мні, моя маты,
Доли нэ впросила.
— Я и въ церковь ходыла,
Богу молилася;

  1. кукушкою.
  2. лети на луга.
  3. столъ.
  4. надо полагать. должно быть.