Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/296

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Будь богатый якъ зэмля;
Одъ року до року вэрбою по боку.

|}

(Записалъ тотъ же. Поздравленіе въ день Вербнаго Воскресенья)


CLXVII.

(Гродненской г., Кобринскаго у.,)

— Ой чьи гэто коны?
— Тогожъ тогожъ козаченька.
Що мы у трохъ любылы.
Одна любыла,
To й кошулъку шила,
До шлюбоньку стала.
Ой Боже, муй Боже,
Що муй мылый робытъ?
Що вінъ що вэчуръ,
До гинпгей ходыть?
Кладовыцця спаты
Попэрокъ кроваты,
До стэны очима,
До мэнэ плечима.
— Обэрнысь, мылый,
Я тэбэ розую,
Твое білэ личко,
Сімъ рааъ поцілую!
— Отступыся, гідка,
Отступыся, бридка!