Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/287

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

To нашого пана зъ Украины.
Ой чія то челядонька гуляла?
To у нашого пана дожала.
— Ой отчины намъ, пане, ворота!
Бо нэсэмъ мы віночокъ зъ золота;
Ны зъ золота нашъ віночокъ — що зъ жита,
Суды Боже пану спожиты,
На другое — на новое літо заложиты.

|}

(Записалъ тотъ же. Поется во время жатвы.)


CLVI.

(Тамъ же.)

Жныся, загонэ, жныся!
На мэнэ ны дывыся!
У мэнэ загунъ широкый,
Орау ратай безбокый.
Абожъ мэнэ подождитэ,
Абожъ мэнэ подождитэ,
Або дайтэ Антона
Подогнаты загона;
Абожъ дайтэ мні Гриця,
Гриць на мэнэ подывыдця.

(Записалъ тотъ же. Поется во время жатвы.)