Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/266

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Я ци[1] гарно заплачу,
Тулько нэ дремаймо!
Заграй же мні о такъ дрібно[2],
Якъ то ріжуть січку[3];
Ныхай же я потанцюю
Гей по старосвіцьку!
На Волыни витёръ віе,
На Полісьи тыхо,
Щобъ ты видавъ, панэ братэ,
Що у насъ за лыхо.
Ой якъ булы стары паны,
Добрэ на роботу;
Цілый тыждэнь[4] робышь собі,
Панщина въ субботу.
Якъ насталы молодые,
To злѣ нароботу —
Цылый тыждэнь на панщины
Шарварокъ[5] въ субботу.
Щобъ нэ тыи окономы,
Бувъ бы мужикъ паномъ,
Черезъ тэбэ, вражій сынэ,
Що зовуть Иваномъ.
Дожидаемъ мы нэдильки[6],
Якъ самого Бога,
Хочь жежъ мы въ нэдильку
Започинемъ въ дома.
А въ нэдилю щэ ранэнько
Во всі звоны звонять,

  1. тебѣ.
  2. мелко, часто.
  3. сѣчка — мело изрѣзанная для скота солома.
  4. недѣля.
  5. панщина.
  6. воскресенье.