Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/256

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Якъ же ты сміешь
До такеи пани:
Пани въ атласахъ,
А ты въ сукмани?
Штыри служанки
До Петруся слала,
А зъ пятымъ разомъ
Сама поіхала.
— Покинь, Петрусю,
Въ полі ораты,
Ныма жъ пана въ дома,
Будэмъ пановаты.
Поквапны[1] служёньки
Пану ознаймылы,
На-около двора
Покуй[2] оступыли,
Выглянула пани
Зъ нового покою,
Обачила[3] пана
На воронумъ коню.
— Утыкай, Петрусю,
Утыкай, сэрдэнько!
Бо вжэ панъ пріихавъ,
Будэ намъ тяжэнько.
Петрусь до двэрій —
Утэчи труднэнько.
Были[4] Петруся
Чотыры годыны[5]:

  1. льстивые, охолопившіеся.
  2. покой, комната.
  3. увидѣла.
  4. били.
  5. часъ.