Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/215

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Косонькы посплітаты,
Слезонькы позбыраты,
И тэбэ къ собі взяты.

|}

(Сватебная. Записалъ тотъ же.)


LXXXIX.

(Тамъ же.)

Ой коло двора, коло нового
Бытая дорожэнька.
Ой туды іхавъ,
Ой туды іхавъ,
Молодъ Иванко
На войну воеваты.
Нахылылася чэрвона калына,
Надъ ёго дорожэньку,
Вінъ вынявъ мэча,
Съ правого плэчя,
Ставъ калыну рубаты.
Выйшовъ до его я, бояронька,
И ставъ его умовляты:
— Прошу я тэбэ
Ходы до мэнэ,
Обіда обідаты.
— Ой дяку[1] тобі,
Нэма мні колы
Обіда обідаты,
Моя Ганночка росплакалася,
Нэма кому утышаты.

(Сватебная. Записалъ тотъ же.)


  1. благодар ю.