Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/210

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Мы пробудэмо съ тобою.
— Ой радъ бы я, моя мыла,
Ой радъ бы я вернутыся,
Ой боюся що засплю.
— Нэ буйся, муй мылэнькый,
Ой нэ буйся, нэ заспышъ,
Ой явэльмы чутко сплю,
Ой я тэбэ, муй мылэнькый,
О пувночы пробужу.
О пувночы пробужу
И далэко провэду,
А сама пійду у воду,
Бо вжэ такого нэ найду.

|}

(Записалъ тотъ же.)


LXXXIII.

(Тамъ же.)

У горидцы[1] бэрвиночкы
По горидцы постылаются,
Десь муй мылый чорнобрывый
Черэзъ людэ мні кланяется.
Ой щожъ бо мні по бэрвынкахъ,
Колы на ихъ ягодокъ нэма;
Ой щожъ бо мні по поклонахъ,
Колы его самого нэма.
Прыидь, прыидь, муй мылэнькый
Изъ чужыны да й до домоньку,

  1. горка.