Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/209

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

LXXXI.

(Тамъ же.)

Пры дорозы чэбрэць[1] уродывся,
Дэсь муй мылый въ корчомцы запывся,
Прышовъ до домъ зъ мылэю сварывся.
— Маты моя, порадныцэ[2] въ хаты
Порадь мэнэ якъ мылу караты.
— Возьмы, сынку, дротяну нагайку,
Щеркны[3] мылу, якъ чорную галку.
А звэчора комора звынила,
О пувночы зъ мылымъ говорыла.
Якъ дінь білый прышовъ мылый въ хату.
— Маты моя, порадныцэ въ хаты,
Радыла якъ мылу караты,
Тэпэрь порадь дэ іі сховаты?
— Поидь, сынку, у гай зэлэнэнькый,
Копай могылу пудъ дубъ зэлэнэнькый.
На мылую труноньку[4] будують,
На мылого кандалы готують.
— Сядай, сыну, на сыву кобылу,
Махай, махай отсіль на Вкранну.
По мылэнькуй отэць маты плачэ,
Надъ мылэнькымъ чорный воронъ крачэ.

(Записалъ тотъ же.)


LXXXII.

(Тамъ же.)

— Ой вэрныся, муй мылэнькый,
Ой вэрныся до дому,

  1. душистое растеніе, satureia hortensis.
  2. совѣтница.
  3. стегни.
  4. гробъ.