Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/140

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

XXII.

(Тамъ же.)

Соловійку малэнькый,
Твуй голосокъ тонэнькый!
Нэ спывай ты на окни,
Нэ задавай жалю мні,
Що я въ чужуй стороні.
Нэма родоньку при мні.
Отбывся я отъ роду,
Такъ якъ камень у воду.
Камэнь у воді лежытъ,
Мні безъ роду трудно жыть.
Ой пойду я искаты.
Свого роду шукаты[1].
Всю украіну перэшовъ,
Свого роду нэ нашовъ.
Нашовъ въ полы озэрцэ,
Въ край озерця бэрожокъ,
На бэрожку камэнэць,
На камэнці колосокъ,
Мэи маткы голосокъ.
Устань, матко, до мэнэ,
Трудно жыты безъ тэбэ.
Я нэ встану, нэ могу,
Білыхъ ручокъ нэ звэду:
Насыпалы зэмлыцы,
На білыя ручицы.

(Записалъ тотъ же.)


  1. искать.