Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/136

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Слезонькамы улываются,
Хустонькою утыраются,
Сына въ госты сподываются,
Стара матка на лужечку,
Праву ручку на сэрдэнку дэржытъ.

|}

(Записано тѣмъ же лицомъ.)


XVII.

(Тамъ же).

Стоитъ калына, на ій опавъ цвітъ,
Дэсь муй мылый пошовъ крузъ[1] світъ,
А я молодэнькая той за имъ у слідъ.
Вэрнысь, муй мылый, вернысь до дому,
А сэ не вэрнэсся, то Бігъ съ тобою.
Муй мылэнькый до домоньку идэ,
Дротяную[2] пліточку[3] нэсэ.
Тая плітночка рострепалася.
А я молодэнькая догадалася.
У нову комору сховалася,
Новымъ замочкомъ замыкалася,
Покуль чужа мыла нагулялася.

(Записано тѣмъ же.)


XVIII.

(Тамъ же).

Роща въ лісы сосна
Тонка нэ выросла,

  1. чрезъ, черезъ к ругомъ.
  2. проволочная.
  3. плеточка.