Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/132

Полывала да старая матка,
Свого сына да годуючы^[1],
До війська выправляючи.
За имъ идэ дві сыстріночкы,
За имъ идэ дві жалібночкы:
„Ой вырныся, ты пашъ рідный братокъ,
Покажимо дві доріженькы въ садокъ,
Вымыемо да головоньку,
Розчешимо жовты косонькы.“
„Ны вырнусь, дві сыстріночкы, дві жалібнючкы,
Вымыють мні дрібныи дощыкы,
Разчешуть мні бійныи^[2] вітрыкы.

|}

(Записалъ тотъ же.)

---

XIII.

(Тамъ же.)

Ой за гаемъ^[3], за Дунаемъ,
Козаченько сіно косыть,
За имъ дівка обідъ носыть.
Носыла-жъ вона ны донысла,
Сіла въ гаю, започыла,
Да й сыночка породыла,
До Дунаю говорыла:
„Дунаю мій тыхэсынькый,
Сыночку мій малесэнькый,
Чы мни тэбэ годоваты^[4],
Чы въ Дунаю поховаты^[5].
Поховавши — отъ Бога гріхъ,
Годуючы — отъ людэй сміхъ.“

1. кормить, воспитывать.
2. буйнае.
3. роща.
4. кормить.
5. спрятать.