Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/131

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

XI.

(Тамъ же).

Ой ты братокъ одынъ у насъ,
Черезъ тэбэ завши[1] сварка[2] у насъ:
Треба тэбэ въ військо отдаты,
To ны будэ сваркы въ хаты.
Старша сыстра коня выдэ[3],
А сыредня сыдло нысэ,
Сама мэнча пытаецця:
„Ой ты братокъ одынъ у насъ,
Колы въ гостюхъ у насъ.“
„Озьмы[4], сыстро, пыску жмэню[5],
Посій въ млыни на камэни,
Обтычъ его тычычкомы,
Полывай слезоньками.
Он зыйдэ пысокъ-овесъ,
Товди прыду въ госты до васъ.
Зыйшовъ овесъ, зыйшло жито;
Ныма братка, дэсь убыто[6],
Дэсь убыто, прытоптано:
Зъ війська пысьма ны подано.

(Записалъ тотъ же.)


XII.

(Тамъ же.)

Тэмна нічка да нывыдная,
Дороженька да нытрапная[7],
Камэнемъ да побытая[8],
Слезонькамы да полытая.

  1. всегда.
  2. ссора.
  3. ведетъ.
  4. возьми
  5. горсть песку.
  6. гдѣ-то убитъ
  7. въ смыслѣ: неудачная.
  8. въ смыслѣ: заваленная.