Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/129

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

„Мнѣ жонка мила въ совѣтѣ,
А теща мила въ пріѣздѣ,
А моя радная матулька завсегда:
У смяротной кашульцѣ[1] ходила,
Пакуль[2] мине молойца спородила;
Ни одной темной ночки недоспала,
Пакуль мине молойца вскалыхала;
Ни одной ясной свѣчи не гасила,
Пакуль меня молойца узрастила;
Свои бѣлыи ножки притомила,
Пакуль мине молойца оженила.

|}

(Записано тѣмъ же.)


IX.

(Тамъ же).

Пущу я паву рано-рано по Дунаёчку,
Сама пойду рано-рано по биражечку,
Ци не увидзу я татковыхъ сяней,
Хоть увидзу, тамъ мнѣ не бывати,
Новыхъ сяней мнѣ не видати,
Чистыхъ столовъ мнѣ не застилати,
Любыхъ мнѣ не доглидати,
Золотыхъ кубковъ мнѣ не наливати.
Пущу я паву рано-рано по Дунаёчку,
Сама пойду рано-рано по биражечку,
Ци не увидзу я свёкровыхъ сяней.
Хоть не увидзу, да мнѣ тамъ бывати,
По новыхъ сянехъ мнѣ ходити,

  1. въ смертной рубашкѣ.
  2. покуда, пока.