patryarcha nasz przenaświętszy. Gdy ни суть, а звлаща навызший епи- tedy ten zbor taki iest y tak wielki, скоп (папа), и пры нимъ патрыярха ia, z laski Bożey cesarz, [na tym] 1 prze- | нашъ пресветейшый. Кгды теды тотъ stawać chce: co on postanowi, y to, со зборъ такий есть и такъ великий, я, osądzi, abo to, na czym więtsza część зъ ласки Божое цесарь, переставать oycow przestanie, wedle zwyczaiu mo-|хочу: што онъ постановить 2, и то, ich przodkow y wedle możności święte- што осудить 3, або то, на чемъ болшая go cesarstwa, bez zadney wymowki bro-| часть отцовъ перестанеть, водлуг. nić tego obiecuię. Y dla tych przyczyn | звычаю моихъ продковъ и водлуги przerzeczonych, y dla tego, iz tak roz-можности светого цесарства, безь жад umiem: iż gdzie na wielkich y gene-ное вымовъки боронить того обещую. ralskich synodach o nauce Bożey stano- И для тыхъ причынъ преречныхъ, и wia, wedle pospolitego oycow zdania, для того, ижт, такь розумею: на вели- kościoł Boży zbłądzić nigdy nie może. кихъ и вселеньскихъ соборех, о науце Bo być może, ix dwa abo trzey y wię- Божои становят. 4, водлугъ посполитого cey, rzecz iaka jednę vważaiąc, zabłądzić | отцовь зда(46—лв)нья, церковь Божия moga; lecz kościoł powszechny, о kto- зблудить николи не можеть. Бо быть rym Pan rzeki: tys iest opoka, a na tey может, ижъ бы два албо тры и болшъ, opoce zbuduię kościoł Moy, y brany речь якую одну уважаючы, заблудить piekielne jego nie przemogą, - zbla- могуть; але церковъ повшехная (все- dzić nigdy nie może. Bo inaczey słowa леньская), о которой Господь рекл: ты Zbawiciela naszego prožne by były, у еси опока, а на той опоце збудую церь- wiara by nasza vpadła. Co iz by była ковъ Мою, и врата пекелные ее wielka szkoda, wierzyć (raczey) mamy, премогуть, — зблудить николи не мо- iz kościoł (Boży) omylić się nigdy nie жеть. Бо иначеи слова Збавителя на- może. A tak, iakom rzekt, mu (399)si шого порожные бы были, и вера бы cesarski maiestat kościelnych wyrokow | наша упала. Што ижъ бы была вели- bronić». Poty sa słowa cesarskie. 5 не кая шкода, верить тому мамы, ижъ церковь омылитьсе николи не можеть. А такъ, якомъ реклъ, мусить цесарьский масстать церковьныхъ выроковъ боро- нить». Потуль суть слова цесарские.
Што се дѣяло зъ Греки и съ Царогородскимъ панствомъ по соборе Өлерентейскомъ - повѣсть Генадея, патріярхи Царогородского.
Роздѣлъ 9.Коли се Грекове зъ собору Өлорентейского до дому вернули, Марекъ
